Сказали, що 93 бригада передала «Дніпро-1» — «Рапіру». Хто в курсі, той знає, що це 100 мм протитанкова гармата МТ-12. А ще пообіцяли, що оскільки вона нафіг нікому не потрібна, то можна її забрати до себе на позицію.

Я такий радий був, що капець!

Прицільна дальність — бронебійним — 2.130 м, кумулятивним — 1.200 м.

А найкраще те, що ОФСом — 8.200!

Обдурили!

Гармату забрали ще до нашого приїзду, а через місяць наш Геніальний, Найкращий у світі, Непереможний, Лідер світового масштабу, Святий Рівноапостольний Сивий ВГК наказав, взагалі всю артилерію більше ніж 85 мм відвести куди якомога далі в тил. «Рапіри» на 10 км. укотили. Бо «єдиний шлях до миру на Донбасі — це неухильне дотримання Мінських угод».

Довелось нам від мрії про те, щоби побути Богами, відмовитися, від розстройства, піти вперед у сіру зону, і в кілометрі попереду наших позицій побудувати Дозор.

Тому, тим, кому пощастило долучитися до сили громовержців, моє щире вітання і многая літа.

Хай ваші «кабанчики» і «баклажанчики» лягають точно і гроблять сепаркі

в з московітиками надійно і безжально.

Зі святом вас, артилеристи 🙂