Влітку 2014 приймали позицію

Влітку 2014 приймали позицію:

– Де міни?

– Так! Туди не ходи! А от сюди ходи! А он там…

– У вас що? Карти мінування нема? Що ти мені пальцями тицяєш?

– Які, нафіг карти? Ми що художники?! Ми воювали тут, а не хернею займалися штабістською. Нема карт!

Довелось викликати армійських саперів і прочісувати стежки.

Через тиждень чи два після нашого заходу, правіше від нас, на протитанковій міні підірвався комбат і начальник розвідки батальйону. По дорозі тій ходили скільки разів, а тут поїхали на Хамері. І загинули…

Знову покликали саперів перевірити ще й цю дорогу, хоч ми нею і не користувались. Нарили п‘ять (!!!) мін.

Ще через місяць вояки вирішили пробити рокадну дорогу, просто полем, до нас. Для цього використали БАТ.

Бачили коли-небудь, як він своїм плугом пробиває шлях?

Видовище епічне!

Топає полем, наче катер, і жене перед собою і відвалює набік хвилю. Тільки хвиля та не з води, а з землі.

І от поки гріб виорав ще дві протитанкові міни. От якого чорта їх було просто серед поля тулити?!

А ще через тиждень під посадкою підірвалася на МОНці «беха».

Ми дорогу пробили МТЛБхою, а хлопці трохи лівіше взяли, бо спішили. Гуслю зірвало…

Добре, що не постаждав ніхто.

А ставили ту МОНку ще взимку правосеки.

На що? Хтозна.

Станислав Пасечник:

Забыли, заварил эту кашу Кок, который ночью 3 рожка из секрета выпустил и Карлсон парочку и свалили. Поутру поехали смотреть, только Карлсон в «бехе» был, а Кок хрен знает где. И после взрыва Кок туда с Буяном ломанулись, в нас сепары, пользуясь ситуацией, стрелять начали. Кок и Буян ползком обгоняя ящериц спрятались за подбитую технику, приняли решение и Кок вернулся на позицию, опять, обгоняя ящериц, ползком вернулся на позицию и начал в слепую крыть пулеметом хорошим таким 12,7 мм.

Вот так мы все и пришли обратно. А командира не было. Был зам., который тоже подорвался с Карлсоном в «бехе».

Слава Богу, все живы.

Ярема Галайда:

Розказчик)) Все до купи звалив : ) ))) При підриві «бехи» я тільки з бойової траншеї вийшов. «Беха» тоді розбирала сепарський ДЗОТ. Я ще показував Летьосі, де він стоїть. Рагнарич відпросився з хлопцями покататися під бронею. За ним Карлсон, як завжди, ув‘язався. Ми з Йосею саме чаю вирішили випити, коли рвонуло. Я ще здивувався і до Йосі:

– Це що міна була?

А він мені:

– Та нє, сюди не долетить. Та і чого тільки одна?

– Та ні, .ля! Беха на міні підірвалася!

І тут з за посадки вилітає «беха» і в повороті у неї гусля злетіла, міною перебита.

Потім ще Богдан приїхав, комбат 3 з 93 бригади, бо то його машинка була. Пезееркашники її на буксир до МТЛБ своєї причепили і відтягнули на ремонт.

Рагнар ще потім матюкався, що йому під зад ще ніхто не давав, а тут міна влупила так, що головою мало дах не проломив. Потім ще виявилося, що задні двері відчиняються тільки з зовні, а верхні люки взагалі заварені.

Ото вони з Карлсоном прикололися 🙂 )))

А ваші з Буяном змагання з ящірками були пізніше. І я при них теж присутній був. Я вже не пам‘ятаю хто, але здається Йожик, побачив з бетонки на краю посадки два «засвіти» і мені доповів. Я наказав валить. А тут і ти по рації повідомив, що перед вами рух. Карлсон в секреті правіше від вас був з «покемоном». От «в три руки» ви їм і навалили. Гівнюки відстрілюватися почали. От тоді ти до мотолаби і поповз, а потім навалив вздовж тієї посадки з КПВТ.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.